Робота з природою, пам’яттю та часом через текстуру.

Я виросла на землях Донбасу, серед широких степів, запаху полину й червоних териконів, що підіймалися над землею. Цей ландшафт навчив мене помічати текстуру, контраст і тишу задовго до того, як мистецтво стало усвідомленою практикою.

Пізніше Техас відкрив іншу мову матеріалу: вибілене сонцем дерево, сухі трави й потрісканий ґрунт. Тепер, у Північній Каліфорнії, я продовжую цей діалог із секвоями, прибережною корою та мохами. Кожне місце залишає слід у тому, як я бачу, пам’ятаю і створюю.

Мій процес повільний та інтуїтивний. Я працюю через нашарування, терпіння й уважність, дозволяючи кожній роботі розвиватися у власному ритмі. Жодні дві роботи не повторюються. Кожна тримає свій баланс крихкості, ваги та історії.

Кожен матеріал уже прожив своє життя. Я продовжую його в іншій формі—тій, що залишає простір для тиші, споглядання й заземлення. Branchstone — це про коріння і рух водночас; про стійкість, що не стає жорсткою; про тихі історії, які знаходять поверхню.